Книжки по товарознавству

Гідрофобні (ліпофільні) компоненти

Пешук. Технологія парфумерно-косметичних продуктів

Головним критерієм належності речовин до класу ліпідів є їх, нерозчинність у воді. Лише деякі ліпіди можуть утворювати у водному середовищі колоїдні або міцелярні розчини. Речовини такого роду виконують функцію емульгаторів (про це — далі).
Ліпіди непогано розчиняються в органічних розчинниках: бензолі, хлороформі або ефірі. У цілому ліпіди можна розподілити на такі групи:
— ліпіди, які не гідролізуються, — вуглеводні (парафіни), жирні спирти та жирні кислоти;
— прості або складні ефіри — воски та тріацилгліцероли;
— фосфоліпіди, наприклад лецитини;
— сфінголіпіди, наприклад цераміди;
— гліколіпіди та ліпопротеїни.
Фосфоліпіди — це складні ефіри гліцерину з двома жирними кислотами та залишком фосфорної кислоти, який пов'язаний з азотовмісною сполукою.
Усі сфінголіпіди містять замість триатомного спирту гліцерину аміноспирт сфінгозин. Природні сфінголіпіди завжди містять при аміногрупі залишок жирної кислоти. їх називають церамідами. Оскільки жирні кислоти гідрофобні, а спиртова складова — гідрофільна, то обидві ці сполуки мають амфіфільний характер і є поверхнево-активними речовинами (ПАР).
Гліколіпіди — це сполуки, які містять залишок моно- чи оліго- сахаридів, котрі в свою чергу пов'язані з сфінгозином.
Ліпопротеїни побудовані зовсім інакше. Це не конкретно молекули, а комплекс протеїнів та ліпідів змінного складу. Саме в такому вигляді вони переносять водонерозчинні ліпіди в крові.
Ліпідовмісні косметичні препарати побудовані на основі парафінових масел, жирних спиртів та складних ефірів (найчастіше рослинних, або переетерифікованих тваринних жирів). Схема ліпідних фаз у дисперсних системах наведена у табл. 10.
Ліпідна, або масляна, фаза косметичних продуктів значно впливає на газо- та водообмін шкіри, її зовнішній вигляд, блиск, гладкість та еластичність. З цієї причини до ліпідів у складі косметичних олій та кремів застосовують термін «емолент» (emolient). Цим терміном характеризують допоміжні органічні речовини, які роблять шкіру м'якшою та еластичнішою, вони не відносяться до якогось конкретного класу речовин.
Таблиця 10
Ліпідні фази в дисперсних системах


Парафіни
У косметичних виробах використовують рідкі та тверді вуглеводні прямоланцюгові та розгалужені. У них немає функціональних груп, вони хімічно майже інертні. Лише ненасичені представники вуглеводнів, такі як сквален, чутливі до процесів окиснення. Зате вони сумісні зі всіма іншими компонентами.
Парафінове масло — це очищена суміш насичених вуглеводнів, виділених з нафти. Температура кипіння — понад 300 °С, прозора, без кольору та запаху рідина, має тільки одну характеристику — в'язкість. Розрізняють парафіни мапов'язкі та ви- соков'язкі. Вони легко емульгуються та поліпшують емульгованість інших ліпідів, які важко емульгуються, таких як тріацилгліцероли (жири, олії). На шкіри вони утворюють оклюзивну, водовідштовхувальну плівку та поступово всмоктуються в шкіру, поліпшуючи її гладкість та розповсюдженість по ній інших ліпідних препаратів.
Твердий парафін та мікрокристалічний віск — це суміш твердих, насичених та ненасичених вуглеводнів. Молекулярна маса їх 225-450. Тверді парафіни мають великокристалічну структуру, а воски — кристаліти значно тонкіші. Останні добре емульгують олії і тому широко використовуються для отримання емульсій типу «вода в олії».
Спільним для цих двох типів парафінів є те, що вони можуть значно підвищувати в'язкість ліпофільних компонентів рецептури за рахунок структуроутворення.
Сквален, молекула якого містить тридцять вуглецевих атомів, має розгалужену структуру. Наявність її надає сквалену і сквалону (гідратований сквален) таку цінну властивість, як розтікання по роговому шару шкіри. Це сприймається людиною як мало- жирний легко- і швидковсмоктуваний продукт (емоліент!), а не жирні та важкі тріацилгліцероли.
Жирні кислоти
Жирними кислотами називають усі аліфатичні насичені та ненасичені, розгалужені та нерозгалужені карбонові кислоти, які містять більше чотирьох атомів вуглецю. Жирні кислоти, що містять до семи атомів вуглецю, називають нижчими; вісім-два- надцять атомів — середніми, а більше дванадцяти атомів вуглецю — вищими. Це дуже слабкі кислоти.
За кількістю подвійних зв'язків жирні кислоти поділяють на насичені (аліфатичні), котрі не мають подвійних зв'язків, моно- ненасичені (один подвійний зв'язок) та поліненасичені, які містять два та більше подвійних зв'язки. Усі природні нерозгапужені жирні кислоти, а їх відомо вже більше сорока, мають тільки парну кількість атомів вуглецю. У косметиці використовують головним чином кислоти С10-С18, які отримують виключно розщепленням жирів і олій тваринного та рослинного походження.
Для цього нейтральні жири та олії розщеплюють еквівалентною кількістю гідроксиду натрію при високій температурі і із суміші видаляють гліцерин та воду. Чисті жирні кислоти у промисловому масштабі видобувають також гідролізом жирів перегрітою водяною парою. Синтетичні жирні кислоти, які отримують каталітичним окисленням н-парафінів, мають лише другорядне значення, бо містять у своєму складі також кислоти з непарною кількістю атомів вуглецю, оксикислоти і т.ін.
Особливий інтерес для виробництва косметичних кремів та емульсій мають суміші стеаринової (С18) та пальмітинової (С16) кислот, бо вони сприяють утворенню структури. Якщо суміш цих двох кислот частково нейтралізувати лугом, то можна отримати чудовий денний крем, який не має лужної реакції, робить шкіру матовою та не зажирнює її — так званий стеаратний крем. Не- насичені жирні кислоти потрібно захищати від окиснення — вводити антиоксидант.
Жирні спирти
Жирні спирти — це первинні спирти, які роблять шкіру матовою і мають у своєму складі більше чотирьох атомів вуглецю.
Для косметики найважливішим є цетиариловий спирт (Cetearyl Alcohol) — суміш цетилового та стеарилового спиртів змінного складу. Торговий цетиариловий спирт містить 50-70 % стеарилового (С18) та 20-35 % цетилового спирту (С16). Ця суміш дуже стабільна до дії кисню, лугів та кислот, має температуру плавлення в межах 49-56 °С. Ці спирти не мають сильної емульгуючої властивості, але вони підвищують в'язкість емульсій типу «олія у воді» та поліпшують усмоктування вологи шкірою.

Ви бачите тільки 29% питання.

Текст смс:
kkdtk2
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kkdtk2 на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.