Книжки по товарознавству

Вимоги до упаковки в ЄС

Сирохман. Товарознавство пакувальних матеріалів і тари

Існують норми безпеки товарів для споживачів, у яких регламентуються склад деяких пакувальних матеріалів і якість обладнання, що використовується у виробництві продовольчих товарів. Наприклад, застосування пластмас у виробах, що контактують з продуктами харчування, допускається тільки тоді, якщо вони виготовлені із безпечних для здоров'я споживачів компонентів. Підставою для включення тієї чи іншої речовини у цей список є представлення Європейським пакувальним інститутом технологічних і токсикологічних даних, що підтверджують безпечність навіть при довготривалому зберіганні. Перевірку цих нормативів здійснює науково-технічний комітет з продовольства при Комітеті ЄС. Збут і використання для контакту з харчовими продуктами пластмас із включенням компонентів, які відсутні у списку, заборонено у всіх країнах ЄС.
Важливим напрямом посилення вимог до якості продукції, що допускається на ринок ЄС, є екологічні норми. В ЄС діє близько 280 законодавчих актів щодо проблем забруднення повітря, води і ґрунту, управління відходами, екологічної оцінки, біотехнології тощо.
Останніми роками в країнах ЄС різко підвищилися екологічні вимоги до упаковки продовольчих і непродовольчих товарів» які поступово стають обов'язковими. Це має попередити забруднення навколишнього середовища використаною тарою і речовинами, які виділяються при її ліквідації, особливо шляхом спалювання.
На початку 90-х років XX ст. в ЄС щорічно вироблялося близько 50 млн т пакувальних матеріалів і тільки 20 % із них використовувались повторно. Окремі країни, зокрема Німеччина, Нідерланди, Данія прийняли ряд жорстких екологічних норм щодо упаковки. Наприклад, у Данії в деяких випадках заборонено застосування металевої тари, для частини рідких товарів приписують повторне використання скляних пляшок.
Обов'язковими вимогами для країн—членів ЄС, які пропонується ввести, є:
• об'єм і маса упаковки мають бути мінімально необхідними для забезпечення збереженості товару і безпеки споживача;
• до складу упаковки можуть входити тільки мінімальні концентрації шкідливих речовин (встановлені гранично-допустимі норми вмісту свинцю, кадмію, ртуті, хрому);
• за своїми фізичними властивостями і дизайном упаковка повинна бути придатна для багаторазового використання, а після закінчення терміну служби — для добування з неї цінної сировини або окремих компонентів.
Передбачено, що протягом десяти років з моменту вступу директиви в силу, утилізація становитиме 90 % використаної упаковки за масою і 60 % сировинних матеріалів, які входять до її складу.
В Німеччині законодавство зобов'язує продуцентів організувати збір своєї упаковки у торговельних організацій і споживачів, для чого організовано спеціальні фірми.

Ви бачите тільки 27% питання.

Текст смс:
kkdtk2
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kkdtk2 на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.