Книжки по товарознавству

Закупорювальні засоби

Сирохман. Товарознавство пакувальних матеріалів і тари

Характеристика закупорювальних засобів
Одним з найдавніших закупорювальних засобів вважають віск, який використовували для закривання античних амфор ще 3-4 тис. років тому. Віск непроникний для повітря та здатний упереджувати випадкове чи умисне відкривання споживчої тари.
Новим спрямуванням було використання коркових пробок, які виготовляються з кори коркового дуба і застосовуються у виробництві різних напоїв, зокрема вин, коньяків та горілок.
У кінці XIX ст. Джон Сміт запропонував агломеровану пробку, яку виготовляли пресуванням шматочків та порошку кори. Ці пробки були дешевші, але мали низьку стійкість до вологи. Пізніше з'явилась збірна коркова пробка, яка складалася з пресованого корпусу, до якого прикріплено суцільний круг, що контактує з вмістимим пляшки.
Для оцінки ущільнюючої дії пробок використовують випробування їхніх механічних властивостей і нейтральної дії на продукт. При закупорюванні корковою пробкою важливе значення має її висота. Особливу проблему становить використання пробкової кори, зовнішній вигляд якої зворотно пропорційний якості матеріалу. Особливе значення мають дефекти якості обладнання для виготовлення кулезних пляшок, погіршення якості вин, пов'язане з наявністю трихлорашзолів.
Застереження, зумовлені використанням закупорювання із такого матеріалу, можуть бути необгрунтованими гри використанні пробок, що складаються із пробкової кори, синтетичних мікросфери- чних частин і зв'язуючого матеріалу, або синтетичних пробок на основі термопластичних еластомерів чи співполімерів, отриманих формуванням шляхом спільної екструзії.
Коркові пробки широко використовують для закупорювання пляшок з вином у Португалії, Іспанії, Італії, Франції, Марокко, Алжирі і Тунісі, а також в інших країнах Європи, Австралії, ПАР і США. У перспективі очікується застосування інших матеріалів, у тому числі і синтетичних.
З метою запобігання забруднення шампанських вин і появи присмаку пробок у Франції створено нову систему. Згідно з нею коркові пробки забезпечуються запобіжними пристроями перед закупорюваннями пляшок із шампанським.
Пробка типу «vision» є екструдованою з наступним шліфуванням і має властивості, близькі до натуральної коркової.
На початку XIX століття з'явились металеві закупорювальні засоби для металевої та скляної тари.
Металеву тару залежно від конструкції можна закупорювати металевими кришками двома способами. Перший спосіб передбачає утворення закатного шва між кришкою та корпусом тари, внаслідок чого після закупорювання кришка і корпус тари становлять єдине ціле (консервні банки). Другий спосіб базується на посадці з натягом металевої кришки в корпус металевої тари. Прикладом служить банка з фарбою. При такому способі після закупорювання можна відокремити кришку від тари і забезпечити багаторазове закупорювання. Спільним для цих двох способів є те, що кришку і корпус виготовляють на одному підприємстві з однакового матеріалу, за однією технологією.
Металеві закупорювальні засоби для скляної тари включають кришки широкогорлі та пробки вузькогорлі відповідних типів: СКО,СКК,СКН.
Застосування кришок СКО має ряд недоліків:
• наявність у просторі під кришкою кисню повітря, який негативно впливає на якість продукції, призводить до зменшення вмісту вітамінів і деяких мікроелементів, погіршує збереження природного кольору і аромату;
• закривання СКО жорстке з пластичним деформуванням елементів кришки, що спричиняє склобій із-за великих навантажень на горловину тари і, відповідно, зумовлює втрати продукції;
• тара відкривається за допомогою ключів, що створює незручності для споживача.
Кронен-пробка, що використовується при способі СКК, може мати прокладку із пресованої кори коркового дуба або полімерну чи комбіновану (картон-полімер), яка дешевша за коркову.
Розширюється застосування металевих кришок типу «твістофф» та «пресон твіст-офф». Вони не пропускають повітря всередину упаковки і гарантують герметичність упродовж терміну зберігання продуктів, закритих у скляну тару, та знімаються без інструмента. При повторному закриванні кришки таких типів забезпечують повну герметичність, мають попереджувальну кнопку, яка гарантує недоторканість продукції на шляху від виробника до споживача.
У світовій практиці найбільш розповсюдженим способом закупорювання скляних банок і пляшок, що характеризуються високими бар'єрними властивостями до дії кисню повітря і стійкі до складників харчових продуктів, вважають паровакуумний спосіб з використанням кришок «твістофф». Для цього способу розроблено спеціально технологію виготовлення обладнання, кришок і тари. Кришки виробляють із лудженої жерсті 0,155—0,22 мм підвищеної жорсткості, внутрішню і зовнішню поверхню яких покривають спеціальними лаком або емаллю. На периферійну частину внутрішньої поверхні наносять ущільнюючу пасту (пластизоль), яка повинна бути стійкою до дії високих температур під час термічного обробітку продукції. При цьому важливо забезпечити шар пасти рівномірним по товщині, без розривів, відшарувань і деформацій. Зовнішня поверхня кришок буває кольоровою, а також із логотипом.
За конструкцією кришки «твіст-офф» поділяють на п'ять типів:
• «R» — Regular — стандартна кришка загальною висотою до 10 мм;
• «S» — Step — кришка з гумовою прокладкою та рельєфом усередині;
• «F» — Fluted — кришка із заглибленням по внутрішньому краю для зручності відкривання;
• «В» — Safety Button — кришка зі спеціальним заглибленням у середині з її внутрішньої сторони для візуального і акустичного контролю якості (наявність вакууму);
• «М» — Medium — кришка середньої глибини загальною висотою 13 мм;
• «D» — Deep — глибока кришка загальною висотою до 15 мм;
• «Р» — РТ (PTA/PTR) — кришка без упорів для закриття з виключенням обертання під час пастеризації або стерилізації.
За упорами їх поділяють на 4, 6, 8 шт.; за групами — для пастеризованої, стерилізованої та продукції з агресивним середовищем.
Кришки зі вставленими в них вкладишами для індукційного запаювання можуть встановлюватися на різні види тари, у тому числі на контейнери.
Машини для індукційного запаювання мають два основні вузли: джерело енергопостачання та індукційну головку. Електричний генератор як джерело енергопостачання, поставляє високочастотний струм в індукційну головку. Остання концентрує його в необхідній кількості.
Індукційне запаювання попереджує попадання кисню і вологи всередину упаковки, завдяки чому зберігається свіжість і аромат продукції, можливе значне збільшення тривалості її зберігання. Запаювання горловини фольгою виключає протікання продукції під кришкою навіть при зовнішньому тиску на пляшку. Принцип індукційного методу герметичної упаковки полягає в такому. Після заповнення тари і її закупорки кришки пляшок або банок зі вставленим металізованим вкладишем короткочасно поміщають в індукційне електромагнітне поле. Під його дією відбувається безконтактний розігрів металізованого шару. За рахунок нагрівання фольги розплавляється зварювальний шар і утворюється міцне з'єднання вкладиша з ребром горловини тари.
При правильному підбиранні матеріалу для вкладиша запаювати можна майже всі види тари. Пластикова тара з відповідними кришками досить надійно герметизується. Тара зі скла потребує спеціального оброблення перед запаюванням. Запаювати контейнери з металевими кришками також можливо, але не рекомендується, оскільки металева кришка в процесі запаювання нагрівається і може служити причиною травм.
Процес індукційного запаювання відбувається при нагріванні металізованого вкладиша в кришці пляшки або банки, який може нагріватися до 70—120 °С. Інші частини системи (рідина, пляшка, кришка) у процесі запаювання не нагріваються електромагнітним полем. При цьому температура всередині тари не перевищує звичайну більш ніж на 1—З °С, після закупорювання виключається доступ кисню до вмістимого.
Серед металевих закупорювальних засобів виокремлюють ковпачок типу «Алка», гвинтовий ковпачок, кришка-етикетка, мюзле.
Ковпачки типу «Алка» (з козирком або без нього) раніше використовували для значної частини вітчизняної горілки.
Нині їх витіснили гвинтові алюмінієві ковпачки, які застосовують для закупорювання горілки, коньяків, лікерів тощо.
Німецька фірма «Alcoa CSI Europe» створила нові види нагвин чувальної закупорки для пляшок із газованою водою і ароматизованими напоями, заповненими в стерильних умовах при низьких температурах. Ця закупорка складається із двох частин, використовується за призначенням після стерилізації сумішшю надоцтової кислоти і пероксиду водню і забезпечена спеціальним ущільненням. Матеріалом для виготовлення ущільнювача такої закупорки є пластики і алюміній. Застосування цієї закупорки дає змогу звести до мінімуму попадання кисню у заповнені пляшки із скла або ПЕТ. Нагвинчування закупорки здійснюється за допомогою автоматів.
Кришка-етикетка призначена для закупорювання (запаювання) полімерних стаканчиків, які використовують для пакування в'язких харчових продуктів. Вона являє собою алюмінієву фольгу, на яку нанесено друк, покриту з обох сторін лаком.
Полімерні закупорювальні засоби з'явилися разом з появою полімерної тари. До них належать пробки та кришки для скляної та полімерної тари, полімерні закупорювальні засоби типу «блискавка».
Полімерна пробка діаметром 28 мм вважається найпоширенішою у світі для закупорювання полімерних пляшок з мінеральною водою, слабо- і сильногазованими безалкогольними напоями, рослинною олією тощо. Пляшки з такими пробками гарантують недоторканість продукції на шляху від виробника до споживача, легко відкриваються і закриваються. Вони відрізняються за кольором, наявністю чи відсутністю друкованого зображення, кількістю насічок із зовнішньої сторони пробки, типом попереджувального пояска. Розрізняють одно- чи двокомпонентні пробки будь-якого кольору. Друк наноситься методами тампо- друку, буває одно- або двокольоровим. Кількість насічок складає 60, 120 або 144, тобто числа кратні 12, для того щоб забезпечити нормальний контакт з патроном закупорювальної машини.
Група Pelliconi (Італія) запропонувала пробку із поліетилену, яка нагвинчується на пляшки із ПЕТ для пива, соків і соків з мінеральною водою. Ця пробка типу MP 301 DAPsorb характеризується активною бар'єрною дією щодо кисню. Також розроблено мікровспінену ущільнюючу установку для закривання кронен- пробки, яка має пасивні бар'єрні властивості, значно зменшує доступ кисню завдяки ущільненню при транспортуванні і зберіганні порівняно із традиційними композиціями.
Фірма AS GmbH розробила суцільну пробку Ass Тор із ПЕТ, яка має захисну плівку, що поліпшує експлуатаційні властивості й забезпечує легке відкриття. Манжетне ущільнення, що міститься у пробці, охоплює як із зовнішньої, так і внутрішньої сторони поверхні горла і забезпечує надійну герметизацію. Цю кришку використовують для мінеральних, фруктових вод і освіжаючих напоїв.
Існують деякі конструктивні елементи пробок, які зумовлені особливостями продукту, з яким закупорюється тара. Наприклад, пляшки із соняшниковою олією закупорюються одно- або двокомпонентною пробкою з різьбою, чи просто насаджуються на горловину. Ці пробки двокольорові, верхня частина яких одного кольору відгвинчується, а нижня — насаджується на горловину. Для рідких пральних засобів використовують упаковку з пробками «push-pull», а для шампунів та рідкого мила — з відкидною верхньою частиною пробки. Такі конструкції пробок, крім основної своєї функції закривання тари, виконують перш за все споживні дії, які допомагають зручніше використовувати продукцію.
Функціональні елементи складають другу велику групу допоміжних пакувальних засобів і з їх допомогою реалізуються відповідні функції. Ці елементи можуть бути конструктивно виконані у складі тари або закупорювальних засобів. Вони допомагають споживачеві відкрити упаковку, захистити її від випадкового відкривання, підвищити ефективність використання продукту. Такі самі елементи існують у вигляді окремих деталей, вузлів, пристроїв, які входять до складу упаковки, або додаються до неї, але конструкція їх більш складна.
Попереджувальні пояски можуть залишатися на горловині пляшки, зніматися з пляшки разом з пробкою і мати певну кількість та відповідну форму стопорних елементів.
Пробки діаметром 28 мм для полімерних пляшок розрізняють за наявністю чи відсутністю у них спеціальної полімерної вкладки. Пробки бувають одно- і двокомпонентні. Залежно від цього створюється технологія виготовлення пробки і принцип дії закупорювального засобу. Герметизація тари відбувається по торцевій поверхні пляшки із застосуванням двокомпонентної пробки та по внутрішній поверхні — при використанні однокомпонентної. Вибір одно- або двокомпонентних пробок залежить від рідини, яка знаходиться у ПЕТ-пляшці, тиску (слабо- або сильногазована рідина), природних умов регіону, де розливаються напої.
Поширеними є кришки для термоформованої полімерної тари, термоусадкові ковпачки, різноманітні ущільнювальні прокладки. Кришки для термоформованої полімерної тари виготовляють методом термоформування на тому самому обладнанні, що й тару, їх розміри та конструкція залежать від параметрів закупорювальної тари. Геометрія тари і кришки повинна забезпечити герметичне сполучення після закупорювання.

Ви бачите тільки 39% питання.

Текст смс:
kkdtk2
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kkdtk2 на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.