Книжки по товарознавству

Альтернативні види палива

Оснач. Товарознавство

Закони природи підтверджують, що одержати енергію, придатну для використання, можна тільки за рахунок її перетво­рень з інших форм. Вічні двигуни, які нібито виробляють енергію і нізвідки її не беруть, на жаль, неможливі. А структура світового енергогосподарства до сьогоднішнього дня склалася таким чи­ном, що чотири з кожних п'яти вироблених кіловатів утворю­ються в принципі тим же способом, яким користувалася первісна людина для зігрівання, тобто при згоранні палива, або при вико­ристанні запасеної в ньому хімічної енергії, перетворенні в еле­ктричну на теплових електростанціях.
Звичайно, способи згорання палива стали набагато складні­шими і досконалішими.
Нові чинники — зростання ціни на нафту, швидкий розвиток атомної енергетики, зростання вимог до захисту навколишнього середовища — потребують нового підходу до енергетики. Вирі­шення цього завдання дослідники шукають на різних шляхах. Найпривабливішим, звичайно, є використання вічних, поновлю­ваних джерел енергії — енергії поточної води і вітру, океанських припливів і відпливів, тепла земних надр, сонця. Багато уваги приділяється розвитку атомної енергетики.
Енергія сонця
Останнім часом інтерес до проблеми використання со­нячної енергії різко зріс, і хоча це джерело також належить до поновлюваного, увага, що приділяється йому в усьому світі, змушує нас розглянути його можливості окремо.
Потенційні можливості енергетики, заснованої на використанні безпосередньо сонячного випромінювання, надзвичайно великі.
Зауважимо, що використання всього лише 0,0125% кількості енергії Сонця могло б забезпечити всі сьогоднішні потреби сві­тової енергетики, а використання 0,5% — цілком покрити потре­би на перспективу. На жаль, навряд чи коли-небудь ці величезні потенційні ресурси вдасться реалізувати у великих масштабах. Однією із найбільш серйозних перешкод такої реалізації є низька інтенсивність сонячного випромінювання. Навіть при найкращих атмосферних умовах (південні широти, чисте небо) щільність по­току сонячного випромінювання становить не більше 250 Вт/м. Тому щоб колектори сонячного випромінювання «збирали» за рік енергію, необхідну для задоволення всіх потреб людства, по­трібно розмістити їх на території 130 000 км2!
Необхідність використовувати колектори величезних розмірів, крім того, потребує значних матеріальних витрат. Найпростіший колектор сонячного випромінювання являє собою металевий (як правило, алюмінієвий) лист, усередині якого розташовуються труби з рідиною, що циркулює в них. Нагріта за рахунок соняч­ної енергії, поглиненої колектором, рідина надходить для безпо­середнього використання.
Поки що електрична енергія, породжена сонячними променя­ми, обходиться набагато дорожче, ніж та, яка одержується тради­ційними способами. Вчені сподіваються, що експерименти, які вони проведуть на дослідних установках і станціях, допоможуть вирішити не тільки технічні, а й економічні проблеми.
Вітрова енергія
Величезна енергія повітряних мас, що рухаються. Запаси енергії вітру більш ніж у сто разів перевищують запаси гідроенергії всіх річок планети. Постійно і всюди на землі дують вітри — від легкого вітру, що несе бажану прохолоду в літню спеку, до могутніх ураганів, що завдають величезної шкоди і руйнацій.
Техніка XX сторіччя відкрила цілком нові можливості для по- вітроенергетики, завдання якого стало іншим — одержання елек­троенергії. На початку сторіччя М.Є. Жуковський розробив тео­рію повітродвигуна, на основі якої могли б бути створені високопродуктивні установки, здатні одержувати енергію від найслабшого вітерцю.
У наші дні до створення конструкцій повітроколеса — серця будь-якої повітряно-енергетичної установки — залучаються фа­хівці— будівельники, які вміють вибрати найбільш доцільний профіль лопаті, досліджувати його в аеродинамічній трубі. Зу­силлями вчених та інженерів створені найрізноманітніші конс­трукції сучасних вітрових установок.
Енергія річок
Запаси її на Землі колосальні. Недарма деякі вчені вважають, що нашу планету вірніше було б називати не Земля, а Вода, адже близько трьох чвертей поверхні планети покриті во­дою. Величезним акумулятором енергії служить Світовий океан,
що поглинає велику її частину, яка надходить від Сонця. Можна вважати, що сучасна гідроенергетика народилася в 1891 році.
Переваги гідроелектростанцій очевидні — постійно поновлю­ваний самою природою запас енергії, простота експлуатації, від­сутність забруднення навколишнього середовища. Та й досвід будівництва й експлуатації водяних коліс міг би надати чималу допомогу гідроенергетикам. Проте будівництво греблі значної гі­дроелектростанції виявилося завданням, набагато складнішим, ніж будівництво невеличкої греблі для обертання вітряка. Щоб привести в обертання потужні гідротурбіни, потрібно нагромади­ти за греблею величезний запас води. Для будівництва греблі по­трібно укласти таку кількість матеріалів, що обсяг гігантських єгипетських пірамід у порівнянні з ним видасться незначним. Тому на початку XX сторіччя було побудовано всього кілька гід­роелектростанцій, але поки людям служить лише невеличка час­тина гідроенергетичного потенціалу землі. Щорічно величезні потоки води, що утворилися від дощів і танення снігів, стікають у моря невикористаними. Якби вдалося затримати їх за допомогою гребель, людство одержало б додатково колосальну кількість енергії.
Енергія землі
Потужність виверження навіть порівняно невеличкого вулкана колосальна, вона багаторазово перевищує потужність найбільш значних енергетичних установок, створених руками людини.

Ви бачите тільки 43% питання.

Текст смс:
kkdtk2
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kkdtk2 на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.