Книжки по товарознавству

Ферментні препарати

Єгоров. Технологія виробництва преміксів

Висока ефективність птахівництва та свинарства грунтується на високопродуктивних породах, збалансованих високопоживних комбікормах та відповідних умовах утримування тварин. Останнім часом все більшого значення набуває тенденція підвищення ефективності поживного потенціалу комбікорму з метою здешевлення цього фактора виробництва тваринницької продукції. Роль проміжної ланки між тваринами та поживним потенціалом кормів беруть на себе ферменти. Ще декілька років тому питання про застосування екзогенних ферментних препаратів у складі комбікормів було суперечливим. Але краще розуміння дії промислових ферментів, а також успішніше розроблені ферментні препарати змінили ситуацію.Нині ферменти широко застосовуються в багатьох країнах світу з метою поліпшення якості кормів, які виготовляють на основі зерна ячменю, пшениці, суміші пшениці та ячменю, а також інших зернових культур. Найширше ферментні препарати застосовують у Великій Британії, де 90 % комбікормів для бройлерів та більше ніж 70 % комбікормів для молодняка свиней збагачують ферментними препаратами. Найбільших успіхів у застосуванні кормових ферментних препаратів досягай Іспанія, Швеція, Норвегія та Фінляндія. Більшість інших країн швидкими темпами наздоганяють країн-лідерів щодо застосування кормових ферментних препаратів.
Ферменти - це білкові каталізатори, які контролюють у живому організмі всі хімічні реакції, в тому числі й процеси травлення, вступаючи на певний час у контакт із субстратом, створюють нестійку сполуку фермент-субстрат. Нестійка сполука розпадається на продукти реакції та вільний фермент.
У травному каналі тварин і птиці містяться спеціалізовані гідролітичні ферменти, які розщеплюють різні поживні речовини - крохмаль, цукри, жири та білки, але майже відсутні ферменти, які здатні перетравлювати клітковину та інші складні вуглеводи. Між тим, клітковина створює стінки рослинних клітин, які не повністю руйнуються при здрібненні кормових засобів.
Білки та вуглеводи, які знаходяться всередині цілих клітинних оболонок, недоступні для ферментів тварин. Якщо ж до комбікорму додати ферменти, які гідролізують клітковину, то вони починають працювати в кишках разом з ферментами тварин, відкривають доступ до цінних поживних речовин, які в гіршому випадку були б втраченими для організму. Окрім цього, зерно злаків - пшениці, ячменю, вівса, жита - містить велику кількість розчинної клітковини, яка являє собою антипоживний фактор. Розчинна клітковина утворює в кишках гель із високою густиною, в результаті чого знижується активність власних ферментів організму, ускладнюються процеси всмоктування, зростає небезпека розвитку хвороботворних мікробів. Цим негативним явищам можна запобігти, додавши кормові ферменти, які руйнують розчинну клітковину, понижуючи таким чином густину вмісту кишок. Слід також врахувати, що при ранніх стадіях розвитку та при стресах нормальна секреція травних ферментів пригнічується. Дефіциту ферментної активності можна запобігти, додавши кормові ферменти. Таким чином, основна біологічна дія кормових ферментів полягає в:
- поліпшенні засвоювання білків та вуглеводів комбікорму за рахунок руйнування клітинних оболонок;
- підвищенні активності власних травних ферментів та процесів всмоктування;
- поліпшенні мікробіологічного середовища в кишках внаслідок зниження густини;
- запобіганні дефіциту травних ферментів на ранніх стадіях розвитку та при стресі.
У свою чергу, ці біологічні процеси приводять до поліпшення господарсько-корисних ознак та екологічних показників виробництва:
- повніше використовуються поживні речовини та енергія комбікорму, фактична поживність раціону зростає на 5-10%;
- знижуються витрати комбікорму на одиницю продукції на 5-15%;
- продуктивність підвищується при незмінних раціонах;
- виникає можливість заміни дорогих компонентів комбікорму (кукурудзи) на дешевші (пшениця, ячмінь, жито) без зниження продуктивності;
- знижується рівень інфекційних хвороб та потреба в антибіотиках;
- зменшуються обсяги посліду та вологість підстилки.
Для збагачення комбікормів та раціонів сільськогосподарських тварин застосовують ферментні препарати грибкового та бактеріального походження.
Ефективність ферментів як каталізаторів залежить від багатьох умов, тому для раціонального застосування ферментів необхідно знати їхні основні ознаки та особливості.
Усі травні ферменти належать до класу гідролаз. Загальною ознакою гідролаз є те, що вони каталізують реакції гідролізу, в ході яких відбувається розщеплення складних сполук на прості. До гідролаз відносяться всі ферментні препарати, які застосовують з метою підвищення ефективності використання поживних речовин комбікорму - це в основному амілолітичні, протеолітичні, пектолітичні, цитолітичні та целюлозолітичні ферменти.
Очевидні переваги зумовили зростання обсягів виробництва та застосування ферментних препаратів при виробництві преміксів та комбікормів. Найбільшими виробниками є такі компанії, як Finnfeeds International, Novo Nordisk, Kemin, Hoffman La Roche, Biocon тощо (рис.2.3).


Рис. 2.3. Світовий ринок ферментів: частки продажу (станом на 2005 р).
Визнаний лідер у сфері виробництва кормових ферментів - зареєстрована у Великій Британії спеціалізована міжнародна біо- технологічна компанія Finn Feeds International. Найбільший вітчизняний виробник ферментних препаратів - державне підприємство «Ензим» (м. Ладижин, Вінницької обл., Україна), яке виробляє цілий набір ферментних препаратів.
У технічних і навіть в очищених ферментних препаратах крім основних ферментів, містяться ще й інші. Назва кожного ферментного препарату складається з назви основного ферменту та видової назви мікроорганізмів - продуцента. Закінчення назви ферментів в усіх випадках "ін". Літерами "Г" та "П" позначається спосіб культивування продуцентів: Г - глибинний, П - поверхневий. В кінці позначення вказують число, відповідне кратності очищення ферменту.
До складу преміксів найчастіше входять такі ферментні препарати вітчизняного виробництва.
Протосубтилін ГЗХ. Ферментний препарат, який отримують методом глибинного культивування бактеріальної культури Bacillus subtilis 103. Містить протеолітичні ферменти (нейтральну та лужну протеазу) та незначну кількість амілолітичних ферментів. За зовнішнім виглядом - це порошок від світло-бежевого до світло-коричневого кольору, розчинний у воді.
Протеолітична активність препарату ПС - 70 од./г. Оптимальні умови дії препарату: рН 6,5-7,5, температура 50 °С.
При згодовуванні комбікормів з протосубтиліном ГЗХ помічено збільшення середньодобового приросту маси в поросят на
6-10 %, зниження витрат комбікормів на 1 кг приросту маси на
7-9 %. У годівлі сільськогосподарської птиці застосування цього препарату підвищує продуктивність бройлерів на 4-7 %, курей- несучок - на 3-5 %, знижує витрати комбікормів на одержання 1000 шт яєць на 5-7 %.
Рекомендована норма введення протосубтиліну ГЗХ до складу преміксів для курей-несучок з 5-місячного віку до кінця вирощування та для відгодівлі молодняка свиней, вік яких понад 105 днів, - 210 тис. од. активності на 1 т.
Амілосубтилін ГЗХ. Виробляється шляхом глибинного культивування Bacillus subtilis 103 в інших середовищах, які відрізняються від середовищ для одержання протосубтиліну. Препарат містить амілолітичні ферменти (а-амілазу, Р-глюконазу) та незначну кількість протеолітичних ферментів. За зовнішнім виглядом - порошок від світло-бежевого до світло-коричневого кольору, легко розчиняється у воді. Його стандартизують за амілаз- ною активністю. В 1 г препарату міститься 600 од. АС або 1000 од. АС. Протеолітична активність становить 46 од. ПС. Оптимальні умови дії препарату при гідролізі крохмалю: рН 6,2-7,0, температура 70-80 °С.

Ви бачите тільки 31% питання.

Текст смс:
kkdtk2
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kkdtk2 на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.