Книжки по товарознавству

Порошкова металургія (металокераміка)

Зрезарцев. Товарознавство сировини та матеріалів

Виробництво деталей з порошків металів або металів і неметалів називають порошковою металургією або металокерамікою. З'явилась можливість виготовляти нові технічні матеріали, з властивостями які не можна досягти традиційними методами. З'єднання металів з неметалами називають металокерамічними матеріалами або керметами. Вони поєднують у собі тугоплавкість, жаростійкість і твердість кераміки з електро— та теплопровідністю, пластичністю та іншими властивостями металів.
Вихідний матеріал і метод отримання порошків впливають на хімічний склад, розміри і форму часточок. Порошки з одного матеріала, але отримані різними методами матимуть різні технологічні, фізикохімічні та механічні властивості.Характеристика металічних порошків
Металічні порошки виготовляють механічним і фізико-хімічним методами.
Механічний метод передбачає подрібнення металів і їх сплавів на млинах (дробарках) різних типів. Отримують порошки заліза, чавуну, бронзи та інших малопластичних матеріалів. Хімічний склад не змінюється, але можливе забруднення продуктами зносу.
Фізико-хімічний метод поділяється на види:
— відновлення металів з окислів — найбільш поширений, високопродуктивний та економічний. Отримують порошки заліза, воль- фрама, міді, молібдена, титана, тантала та інші
— електроліз водних розчинів солей метала. Отримують порошки заліза, міді, олова, свинцю та інші
— електроліз розплава. Отримують порошки рідких тугоплавких металів — цирконія, ванадія, тантала, ніобія
— розпилення стиснутим повітрям або газом. Отримують порошки легкоплавких металів.
Виготовлені металічні порошки характеризують такими показниками (факторами):
— розмір часток для більшості промислових виробів коливається у межах від 2>3мкм до 0,2>0,3мм;
— форма часток дуже різноманітна та залежить від метода і режима виробництва. На якість виробів практично не впливає;
— об'ємна маса характеризується насипною масою і масою утрушеного порошка. Для конструкційних деталей використовують порошки з великою, а для високопористих виробів з малою насипною масою. Її визначають як масу одиниці об'єма вільно насипаного порошка. Масу утрушеного порошка визначають після віброущільнення;
— відносна щільність — відношення об'ємної маси до щільності матеріала порошка;
— сипучість характеризується швидкістю проходження порошка через отвір D=4,0mm, г/с. Вона залежить від розміру і форми часток та вологи і погіршується при зменшенні розміру;
— пресуємість характеризується здатністю ущільнюватись, набувати і утримувати задану форму після стискування. Вона залежить від розміра і форми часток, сипучості, попередньої обробки порошків.
Кількість домішок визначається у готовій продукції. До домішок відносять всі хімічні елементи (крім кисню), які є у матеріалі.
В залежності від вихідного матеріала порошки бувають з заліза, з сплавів на основі заліза, з кольорових металів і сплавів та порошки з металів з неметалами.
Порошки заліза ШЖ) за хімічним складом поділяють на 5 груп [ПЖ1 (98,5% Fe), ПЖ2, ПЖЗ, ПЖ4, ПЖ5 (94,0% Fe )], за гранулометричним складом — на 4 групи [К — крупні (150>450мкм), С — середні (40>150мкм), М — дрібні (10>40мкм), ОМ — дуже дрібні (0,5>10мкм)], за насипною масою — на 3 підгрупи (1 — 1,8>2,1г/ см3, 2 — 2,1>2,6 г/см3, 3 — 2,6>3,0г/см3). Маркування таких порошків літерно-цифрове.

Порошки з сплавів на основі заліза (чавуни та сталі). Через дуже різноманітний хімічний склад випускаємих чавунів та сталей виготовляють порошки широкого марочного асортимента. Вони мають літерно-цифрове маркування яке складається з базових літер П — порошок, Ж — залізо, Ч — чавун. Легуючі елементи маркують за принципом легованої сталі. Після марки через дефіс цифрою позначають групу порошка по вмісту домішок, наприклад ПХ18Н12-1.
Порошки з кольорових металів і сплавів випускають будь-яких марок в залежності від запитів промисловості. Найбільш поширені мідні (ПМ), нікелеві (ПН), свинцеві (ПС), титанові (ПТ), кобальтові (ПК), вольфрамові (ПВ), вольфрамкобальтові (ПВК), титанотанта- лові (ПТТ) та інші. Цифрою позначають марку в залежності від вміста домішок. Групи гранулометричної характеристики позначають літерами (М — дрібнозернисті, С — середньозернисті, В — круп- нозернисті).
Наприклад ПК-1М, ПМ-2С.
Порошки металів з неметалами — композиції складені з металічної фази (сплави заліза або тугоплавкі метали) і добавок графіта, кремнія, карбідів, боридів або нітридів металів. Найбільш поширені:
залізографітові — ЖГр-0,3; ЖГр-1, ЖГр-2, ЖГр-3, ЖГр-7, ЖГр2Д2,5; ЖРЗК1;
бронзографітові — БрОГр-ІО-2, БрОГр-ІО-4, БрОГр-4, БрОГр-ІО
нікельграфітові — УПГ-1, УПГ-Ік а також срібнографітові, металографітові, кремнієві, з карбідами бора або ванадія, з нітридами алюмінія і т.д.

Ви бачите тільки 28% питання.

Текст смс:
kkdtk2
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kkdtk2 на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.