Книжки по товарознавству

Фактична і промислова стандартизація

Саранча. Метрологія, стандартизація, відповідність, акредитація та управління якістю

Слід розрізняти стандартизацію фактичну і стандартизацію офіційну (переважно промислову), яка завжди завершується випуском стандартів, еталонів або інших нормативних документів, що мають цілком визначену форму, систему індексації, порядок затвердження і відміни, ступінь обов'язковості, строки дії тощо.
Усі продукти природи ґрунтуються на стандартах — це елементи, загальна кількість яких ненабагато перевищує сотню. 12 з них становлять 99,5% усієї земної кори і навколишньої атмосфери. Отже, наш земний світ складається переважно з 12 елементів, а кількість речовин, утворених з них, безмежна.
Що ж забезпечує таку різноманітність «виробів» з такої малої кількості «стандартних елементів»?
По-перше, те, що вони сполучаються один з одним не випадково, не хаотично, а за визначеною, строгою системою.
По-друге, сполучаючись один з одним, ці елементи утворюють нові, якісно відмінні один від одного продукти. Один протон і один електрон утворюють атом водню. У свою чергу, з двох атомів водню і одного атома кисню дістаємо молекулу води (Н20). Два атоми водню, один атом сірки і чотири атоми кисню, сполучаючись, дають сірчану кислоту (H2S04) і так до нескінченності.
Та, незважаючи на «масове виробництво», кожний «виріб» індивідуальний. Це стосується усього, що існує на Землі: людей, тварин, дерев, квітів. Природа поєднує прямо протилежні якості — жорстке обмеження елементів і нескінченну різноманітність явищ: з одного боку, маємо знеособлення «стандартів», з іншого — індивідуалізацію «виробів».
Отже, можна зробити такі висновки:
— природа постачає «вироби» тільки «масового, серійного» виробництва;
— її «продукція» базується на досить обмеженій кількості основних «стандартів»;
— ці «стандарти» поєднуються один з одним за строгою системою;
— поєднуючись один з одним (за визначеною системою), стандартні елементи створюють якісно відмінні явища (принцип варіантних перетворень);
— незважаючи на серійність виробництва, кожний «виріб» індивідуальний.
Фактична стандартизація виникла в далекій давнині. Писемність, система числення, грошові одиниці, одиниці міри і ваги, літочислення, землеволодіння, архітектурні стилі, різні гіпотези і теорії, цивільний і карний кодекси, кодекси законів про працю тощо, міжнародні звичаї і конвенції, взагалі всі закони і моральні норми, правила співжиття і багато іншого — усе це прояв фактичної стандартизації. Вона розвивалась поступово, її успіхи сприяли культурному науково- технічному і економічному прогресу на всіх рівнях цивілізації, причому для стандартизації вища мета ніколи не була дуже високою.
Характерна особливість фактичної стандартизації полягає в тому, що сфера її дії, галузі застосування і рівень розвитку практично необмежені. Немає сфери діяльності людини, де не була б потрібна стандартизація. Вона зачіпає інтереси людей усіх професій і віку, допомагає жити і працювати.
Офіційна стандартизація розпочалася з 15 вересня 1925 p., коли було створено Комітет стандартизації при Раді праці і оборони. 7 травня 1926 р. затверджено перший загальнодержавний стандарт «Пшеница. Селекционные сорта зерна. Номенклатура».
Використовуючи досвід спільної роботи метрологів і стандартизаторів та враховуючи, що все технічне законодавство в державі здійснюється через стандарти, а метрологія і стандартизація — складові однієї справи, Радянський уряд свого часу поєднував державну службу мір і ваги зі стандартизацією.
13 серпня 1954 р. було утворено Комітет стандартів, мір і вимірювальних приладів при Раді Міністрів CP CP. Подальше посилення ролі стандартизації і метрології в народному господарстві привело до перетворення цього комітету 9 листопада 1970 р. в Державний комітет стандартів Ради Міністрів СРСР (Держстандарт СРСР).
Держстандарт СРСР згідно з директивами уряду керував роботами в галузі стандартизації в межах усієї держави та їх координацією, а також стежив за єдністю і точністю вимірювань в усіх галузях науки, техніки і виробництва.
До системи служб стандартизації в колишньому СРСР, крім Держстандарту СРСР і підпорядкованих йому організацій, входили служби стандартизації міністерств, відомств СРСР та підпорядкованих їм підприємств і установ. Служби стандартизації здійснювали методичне і технічне керівництво діяльністю в галузі стандартизації згідно з поставленою метою і напрямами її розвитку, а також виконували роботи власне зі стандартизації.

Ви бачите тільки 57% питання.

Текст смс:
kkdtk2
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kkdtk2 на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.