Книжки по товарознавству

Міри торговельної ваги і монетна вага стародавньої Русі

Саранча. Метрологія, стандартизація, відповідність, акредитація та управління якістю

Розглянемо коротко результати вивчення знайдених археологами стародавніх мір монетної ваги, яка існувала в стародавній Русі поряд з «торговельною вагою».
За результатами розкопки з'ясувалося, що ще за Київської Русі застосовували гирки малої і при тім різної ваги, здебільшого залізні з покриттям бронзою, інколи бронзові і мідні. Використання цих гирок було тісно пов'язане з організацією грошового обороту. Стародавня Русь не мала срібних рудників, тому ще з VIII ст. імпортувала величезну кількість срібла (переважно у вигляді монет) як валюту через відсутність чеканки власних грошей. Частково срібло використовували для виготовлення посуду та оздоблення. У зв'язку з можливістю стирання і погіршення якості, срібну монету ретельно зважували. К.В.Болсуновський досліджував гирки Київського князівства ХІ-ХІІІ ст. Вага найбільш збережених гирок виявлялась у відношеннях 1:2:3:4:5, причому вихідна одиниця мала значення 129 гран (приблизно 8,0 г).
Сукупність археологічних знахідок другої половини XX ст. була ретельно розглянута В.Л.Яніним. За основу монетної системи Київської Русі слід вважати, за В.Л.Яніним, срібну гривню; вага цієї гривні і вагової гривні перебувала у відношенні 1:2. Вага половини вагової гривні становила близько 204,8 г, а точніше 204,756 г (як це мало місце для більш пізнього російського фунта, на який орієнтується В.Л.Янін). Фактично середня вага срібної гирі при зважуванні 600 срібних злитків (ХІ-ХІІІ ст.) виявилась рівною 198 г. Цю розбіжність зі значенням половини вагової гривні В.Л.Янін. пояснює угаром срібла, відпущеного для виготовлення гривні. Враховуючи неминучість угару срібла при литті зливка, ми можемо їх теоретичну норму зв'язати лише із півфунтом (204,756 г); будь-яка інша величина не була б метрологічно обґрунтованою. Додатковим підтвердженням цього висновку можна вважати те, що вага деяких гривень досягала 202-204 г. Зважувати 57 сферичних гирок, В.Л.Янін знайшов вагові відношення для вагової одиниці, виражені числами 2, 3, 4, 6, 8, 9, 10, 12, 14, 24. Із 48 придатних для дослідження гирок 33 мали за вихідну одиницю вагу, вищу від 4,00 г, а решта - меншу, причому вага 22 гирок коливалась у досить вузьких межах — від 4,0 до 4,1 г. Саме цю вагу слід визнати за вагу вихідної одиниці.
Таким чином, з установлених точно значення мір монетної маси можна зробити висновок, що монетна і торгова вага пов'язані одна з одною; маса монетної гривні (одиниці вартості і разом з тим основної одиниці монетної ваги) становила половину ваги вагової гривні. Було виявлено надзвичайне багатство асортименту мір монетної ваги. Виявилося, що ця система мір торгової ваги, номенклатура мір монетної ваги була найбагатшою.
Еволюція основних стародавньоруських одиниць довжини, площі і ваги в ХІ-ХІХ ст.

Ви бачите тільки 46% питання.

Текст смс:
kkdtk2
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kkdtk2 на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.