Книжки по товарознавству

Історія золотого перерізу

Саранча. Метрологія, стандартизація, відповідність, акредитація та управління якістю

Прийнято вважати, що поняття про золоте ділення ввів у науковий обіг Піфагор, стародавньогрецький філософ і математик (VI ст. до н.е.). Є припущення, що Піфагор своє знання золотого ділення запозичив у єгиптян і вавілонян. І дійсно, пропорції піраміди Хеопса, храмів, барельєфів, предметів побуту і прикрас із гробниці Тутанхамона свідчать, що єгипетські майстри користувалися співвідношеннями золотого ділення при їх створенні. Французький архітектор Ле Корбюзье знайшов, що в рельєфі із храму фараона Сеті І в Абідосі та у рельєфі, що зображує фараона Рамзеса, пропорції фігур відповідають величинам золотого ділення. Зодчий Хесіра, зображений на рельєфі дерев'яної дошки з гробниці його імені, тримає в руках вимірювальні інструменти, у яких зафіксовані пропорції золотого ділення.
Греки були вправними геометрами. Навіть арифметиці навчали своїх дітей за допомогою геометричних фігур. Квадрат Піфагора та діагональ цього квадрата були основою для побудови динамічних прямокутників (рис. 2.24).


Рис. 2.24. Динамічні прямокутники
Платон (427-347 pp. до н.е.) також знав про золоте ділення. Його діалог «Тімей» присвячений математичним та естетичним поглядам школи Піфагора і, зокрема, питанням золотого ділення.
У фасаді давньогрецького храму Парфенону присутні золоті пропорції. При його розкопках виявлено циркулі, якими користувалися архітектори й скульптори античного світу (рис. 2.25). У Помпейському циркулі (музей у Неаполі) також закладені пропорції золотого ділення.


Рис. 2.25. Античний циркуль золотого перерізу
У літературі, що дійшла до нас із античної пори, золоте ділення вперше згадується в «Початках» Евкліда. У 2-ій книзі «Початків» дається геометрична побудова золотого ділення. Після Евкліда дослідженням золотого ділення займалися Гіпсикл (II ст. до н.е.), Папп (III ст. н.е.) та ін. У середньовічній Європі із золотим діленням ознайомилися за арабськими перекладами «Початків» Евкліда. Перекладач Дж.Кампано з Наварри (III ст.) зробив до перекладу коментарі. Секрети золотого ділення ревно зберігалися в суворій таємниці. Вони були відомі тільки обраним.
В епоху Відродження посилюється інтерес до золотого ділення серед учених і художників у зв'язку з його застосуванням як у геометрії, так і в мистецтві, особливо в архітектурі. Леонардо да Вінчі, художник і вчений, бачив, що в італійських художників емпіричний досвід великий, а знань мало. Він задумав і почав писати книгу з геометрії, але в цей час з'явилася книга ченця Луки Пачолі, і Леонардо залишив свій задум. На думку сучасників та істориків науки, Лука Пачолі був справжнім світилом, найвидатнішим математиком Італії в період між Фібоначчі та Галілеєм. Лука Пачолі був учнем художника П'еро делла Франчески, який написав дві книги, одна з яких називалася «Про перспективу в живописі». Його вважають творцем нарисної геометрії.

Ви бачите тільки 34% питання.

Текст смс:
kkdtk2
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kkdtk2 на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.